Журналістський та інтелігентський люд України, сновигаючи по кулуарах держустанов та по всіляких тусовках, повторює з огидою і ненавистю одне й те саме прізвище: «Ну ви чули, ви уявляєте, українофоб, україножер – і міністр освіти… Та як же вони могли? Та що ж це за неподобство?»

Справді, призначення міністром освіти в уряді незалежної України людини, яка щиро впевнена, що ця сама незалежна Україна являє собою історичне непорозуміння, що сферу вжитку української мови в Україні потрібно кардинально обмежити, що Галичина – це не Україна, а галичани – не українці, виглядає як нонсенс. Ну, повний абзац, як кажуть представники нинішньої молодіжної субкультури.