Учора
окремі видання, зсилаючись на доповідь експертів ООН, дали аналіз
економічної ситуації. Згідно з доповіддю, Україна вийшла в світові
лідери з падіння промвиробництва, зі зростання інфляції, знецінення
національної валюти і падіння фондового індексу. Окремі бізнес-видання
зробили висновок, що ймовірність дефолту в 2009 році стала дуже високою. Чи ймовірний дефолт? УНІАН попросив експертів прокоментувати ситуацію.
Ірина Акімова, народний депутат України (ПР), міністр економіки опозиційного уряду: У ЗВІТІ ООН НЕМАЄ СЛІВ ПРО ДЕФОЛТ Ірина
АКІМОВА Дефолт – це неможливість виконання державою своїх зобов`язань.
Це стосується і зовнішніх, і внутрішніх, але, як правило, міжнародних
експертів цікавлять зовнішні зобов`язання. ЗМІ зсилаються на звіт ООН.
У самому звіті прямої заяви, що Україна близька до дефолту немає. Про
що там говориться? Про те, що погіршали міжнародні рейтинги України і
що вони наближені до рейтингів Болівії і Російської Федерації.
Відповідно, збільшується вартість позикових ресурсів. Прогнозується, що
через погіршення економічної ситуації можуть виникнути проблеми з
обслуговуванням заборгованості, і Україна звернулася до МВФ. Ось
такого роду вказівки в звіті присутні, але прямої заяви про те, що
Україна знаходиться у стані, близькому до дефолту, там немає. І це
правильно. Можна повністю погодитися з висновками звіту про те, що
макроекономічна ситуація в Україні швидко деградувала в 2008 році. Це
пов`язано з високою інфляцією, накопиченням дефіциту по поточних
операціях. Але в питаннях дефолту потрібно чітко розрізняти дефолт
держави і дефолт корпорацій. Державний борг – сюди входять прямий борг
і борг державних корпорацій, наприклад НАК «Нафтогаз», – становить
близько 16 мільярдів доларів. Це відносно невеликий показник, який за
міжнародними стандартами не викликає великих побоювань. Обслуговування
цього боргу складе півтора мільярда доларів. Друга сторона медалі –
який дефіцит рахунку поточних операцій? За прогнозами на 2009 рік, банк
«Джей-пі Морган» (JPMorgan) рахує, що дефіцит поточних операцій у нас
буде близько чотирьох з половиною мільярдів доларів. Ці дві цифри
півтора і чотири з половиною мільярди по дефіциту рахунку поточних
операцій – сума, яка повинна покриватися резервами НБУ. А вони
становлять близько 30 мільярдів доларів. Отже, прямих ризиків
державного дефолту поки немає. Ризики у великій корпоративній
заборгованості. Заборгованість корпорацій на 2009 рік (і у фінансовому
секторі, і нефінансовому) становить 42,7 мільярда доларів. Її можна
покривати з різних джерел. Частково борги покривають самі корпорації,
частково – за рахунок притоку іноземних інвестицій, частково – за
рахунок запозичень, які надають Україні і МВФ, і Світовий банк, на які
ми залізно можемо розраховувати. Якщо підсумувати всі борги – і
державні і корпоративні – і підсумувати джерела покриття боргів, ми
побачимо розрив у 14 мільярдів доларів. За рахунок чого його можна
профінансувати? За рахунок резервів НБУ. Сказати, що ситуація трагічна
і Україна близька до дефолту, я б не наважилася. Але ризики
погіршення ситуації є. У бюджет закладалися показники, що ціна на газ
буде 250 доларів, а ціна у першому кварталі буде вища, зростає дефіцит
рахунку поточних операцій. Є ризик, пов`язаний з тим, що ситуація на
ринку металів буде гірша, ніж ми прогнозували. Поки що в силу змін в
економіці Китаю попит на сталь може піти вгору. Може виявитися, що
притік інвестицій буде менший, ніж ми планували. Ще є ризик, що
процес приватизації не буде запущений. Це погіршує ситуацію, збільшує
вірогідність дефолту. Але навіть за цих обставин я б не наважилася
сказати, що дефолт близький. Але щоб в міжнародному співтоваристві не
звучали попередження Україні, потрібна розумна і зрозуміла для
внутрішніх і зовнішніх партнерів антикризова програма. Де було б
зрозуміло, в якій частині держава підтримуватиме приватний сектор – і
тоді довіра до України буде більша. І потрібно докладати зусилля зараз,
щоб бізнес-клімат дозволив, незважаючи на макроекономічну ситуацію,
привернути інвестиції.
Володимир Лановий, екс-міністр економіки, доктор економічних наук: ВСІ КОРПОРАЦІЇ З ПРИСТАВКОЮ «УКР» ХОДЯТЬ В МІЛЬЙОНЕРАХ Володимир
ЛановийСитуація в Україні погіршується. Ті новини, які ми одержали в
кінці року, говорять про те, що криза заглиблюється і платежі в Україні
за комунальні послуги, швидше за все, матимуть негативну тенденцію. Ми
чекаємо високу інфляцію, втрати в бюджеті, пов`язані з високою ціною на
газ і падінням надходжень від імпорту. При цьому Газпром говорить,
що, можливо, Україні ще і передоплату доведеться робити. Отже, у
Нафтогазу може виникнути новий борг, який повернути украй важко, майже
неможливо. Державні корпорації понабирали під держгарантії або під
майно боргів (а це до 30 мільярдів доларів) і з наступного року повинні
їх повертати. Реально відчуваю небезпеку банкрутства великих
монопольних об`єднань з переходом або власності в іноземні руки, або ці
борги викупляти буде держава, що спричинить колосальні борги для
держави. Не можна було давати великі кредити для цих монстрів,
держмонополії збиткові. Вони працюють під адміністративним тиском і
служать додатковим джерелом доходів або для бюджету, або для кишені.
Газівники – всі мільйонери, хоча весь сектор державний. Ті, хто
підписував гарантії під їх кредити, діяли злочинно. Це стосується
практично будь-якого об`єднання з приставкою «Укр», наприклад
Укрлізинг, Укртелеком, Укрзалізниця. До погроз, пов`язаних з
неприємностями валютного і газового характеру, приплюсовується криза,
яку ми бачили восени, – пов`язану з неконкурентоспроможністю наших
металургійних підприємств. Про борги банків я не говорю, банки зможуть
викрутитися. А звідки візьмуться гроші для погашення боргів
держкорпорацій? Їм дійсно загрожує дефолт. Якщо він відбудеться, то
для простих людей це означає, що буде погіршене фінансування з бюджету.
Зникатимуть підприємства, скорочуватимуться робочі місця. Курс в районі
восьми гривень за долар буде дуже невигідний для імпортерів – вони
купують товар за долари. По імпортному товару на 80 відсотків виростуть
ціни. Це стосується тих груп товарів, які унікальні. Ну, наприклад,
маслини. Вони у нас не вирощуються, значить, вони стануть дорожчі.
Ліки. Решта груп товарів може просто зникнути з прилавків – дорогі
вироби і види техніки. Внутрішній ринок стане бідніший і нижчий за
якістю.
Валерій Литвицький, керівник групи радників НБУ: ГОВОРИТИ ПРО ДЕФОЛТ НЕМАЄ ЖОДНИХ ПІДСТАВ Валерій
Литвицький Загроза дефолту – це ірраціональний песимізм. Ми з увагою
ставимося до будь-якого прогнозу, але не пам`ятаю, щоб минулого року
хоч один з них збувся. Нацбанк має валютні резерви в обсязі 30
мільярдів 264 мільйони доларів. Це хороші резерви. Притому, що на
валютні інтервенції ми витратили минулого року всього 813 мільйонів.
Таким чином, є більше 30 мільярдів, а наші зобов`язання набагато менші.
Ми обслужили зобов`язання в грудні минулого року, хоча були похмурі
прогнози. І ми також успішно їх обслужимо і зараз. Ми підтримуємо
ринок і прагнутимемо це робити. Не виключаю, що на цьому тижні чи
пізніше різниці між офіційним і ринковим курсом не буде, як в грудні
минулого року. Ринок працює на хорошому рівні автономізації. Він
сприймає наші сигнали. І немає необхідності обрізати наші валютні
резерви. Минулого року ми вперше з 1999 року не наростили валютні резерви, а скоротили їх. Ми
до резервів ставимося з великим шануванням і їх не витрачатимемо з
приводу і без. Але в цьому кварталі ми можемо ще чотири з половиною
мільярди витратити. У нас достатня надійність резервної позиції. І якщо
виникнуть додаткові потреби в корпоративному секторі, ми в змозі
вирішувати проблеми. Минулого місяця був прецедент з Нафтогазом, ще –
Укравтодор, але і з ними питання буде вирішено. Що стосується
держборгу, та він виріс на чотири з половиною мільярди, тому що ми
одержали перший транш кредиту МВФ. Але жодного центу з цього траншу ми
не витратили. Ресурси МВФ залишилися як психологічний чинник. Він
сигнал інвесторам: закінчився ланч, повертайтеся. НБУ відчуває себе
упевнено. Сподіваюся, що бюджет буде переглянутий. І тоді поборотися за
другий транш МВФ можна, шанси для цього є. Міжнародні інвестори знають,
що у нас є доступ ще до 16 мільярдів. У доповненні до тих 30 мільярдів
– це набагато вище, ніж зовнішні зобов`язання корпоративного сектора.
Тим більше що корпоративний сектор не відмовляється платити борги. І
хоча наш держборг збільшився з отриманням траншу, але у порівнянні з
ВВП далекий від критичних 30–50 відсотків, і говорити про дефолт немає
підстав. У нас з`явилися непогані сигнали наприкінці року.
Металургія до кінця 2008-го наростила обсяги на 16 відсотків у
порівнянні з листопадом. Схоже, відбувається консолідація попиту і цін
на нашу головну продукцію. Можливо, гірші часи для металургійного
експорту позаду. Ще немає платіжного балансу за січень, але в грудні
глибокої просадки по поточному рахунку (більше, ніж в жовтні –
листопаді) немає. Отже не все так погано.
