2009 року Китай закінчить будівництво нового газопроводу Китай – Середня Азія, яким постачатиметься газ з Туркменії. Угода про будівництво газопроводу, який на території Китаю ввійде до системи трубопроводів "Захід-Схід", було досягнуто в квітні 2006 року тодішнім президентом Туркменії Сапармуратом Ніязовим і головою КНР Ху Цзіньтао.
Запаси родовища газу Південний Іолотань-Осман у Марийській області на південному сході Туркменії становлять від 4 до 14 трильйонів кубометрів газу, що робить його четвертим-п’ятим щодо запасів родовищем газу в світі. Для порівняння, запаси Штокманівського газового родовища, що є одним з найбільших у Росії, оцінюються в 4 трильйони кубометрів.
Посилення позицій Китаю в Туркменії відбувається на тлі послаблення впливу на регіон Росії. "Газпром" законтрактував у Туркменії по 50 мільярдів кубометрів газу на рік. Проте в червні російський концерн запропонував Ашгабату обмежити об`єми постачань газу, що їх купує Росія, або понизити вартість палива. Основним споживачем туркменського газу є Україна, яка скоротила об`єм споживання палива на 40 відсотків.
Крім того, в квітні 2009 року влада Туркменії звинуватила "Газпром" у вибуху на газопроводі САЦ-4, яким паливо прокачується до Росії. За заявою Ашгабата, російський концерн різко знизив об`єми відбору газу, що й стало причиною аварії.
Відносини Росії і Туркменії почали загострюватися і до вибуху газогону. Річ у тому, що наразі Туркменія майже повністю залежить від імпорту газу до Росії. Середньоазіатська країна хотіла б диверсифікувати клієнтську базу, і тому розглядається серед потенційних постачальників газу для проекту Nabucco, який з`єднає Європу і Середню Азію газопроводом повз Росію. У свою чергу, "Газпром" хотів би продовжувати купувати у Туркменії велику частку видобутого в країні палива.
