Аналітики,
опитані виданням, вважають невипадковими відсутність чіткої процедури
докапіталізації банків й зволікання з фінансовою допомогою проблемним
фінустановам. І пов’язано це не тільки з браком необхідних на те коштів
у казні.
Деякі з власників фінустанов, що фігурують нині в
списку претендентів на державну допомогу, звернулися до НБУ лише після
того, як «витрясли» зі своїх банків усе до копійки. Прикладом може
слугувати банк «Надра», який миттю «змарнував» не тільки власні гроші,
але й понад 7 млрд. грн., які Нацбанк виділив як рефінансування.
Подібні факти не могли залишитися поза увагою чиновників банківського
регулятора, відзначає тижневик «Коментарі».
«Однак у Нацбанку
прикидаються «підсліпуватими», причому навряд чи безкорисливо. Не
виключено, що дотепер немає повного переліку претендентів на
капіталізацію за рахунок держави саме тому, що в НБУ чекають інших
запізнілих кандидатів, які зараз «скидають» активи в надії згодом
отримати державні вливання. Отож, у перспективі перелік Нацбанку може
поповнитися доволі несподіваними кандидатами», - припустив заступник
голови правління одного з вітчизняних банків.
Ймовірно, що
чиновники й далі зволікали б з початком процесу рекапіталізації,
дозволяючи банкірам вимивати кошти з фінустанов, якби не нагальна
потреба виконувати вимоги МВФ.
Якщо ж уряд отримає кошти від
МВФ, а йдеться про 5,6 млрд. доларів, це відкриє нові можливості для
масштабних валютних спекуляцій, як це вже було після одержання у
листопаді першого траншу кредиту МВФ (майже 4,5 млрд. дол.), зауважує
видання.
Тоді, як повідомляла прем’єр Юлія ТИМОШЕНКО, за надання
рефінансування чиновники НБУ отримували відкати в розмірі від 3 до 7%
від суми кредиту. Левова частина отриманих коштів відразу переводилися
банкірами у ВКВ. Причому купували його за хорошим курсом, згодом
збуваючи втридорога. Саме після цього, у грудні минулого року відбувся
перший потужний стрибок курсу долара — з 7,4–7,6 грн./дол. він майже
досяг 10 грн./дол. Не виключено, що сценарій можуть і повторити,
резюмує видання.
