Про це йдеться в опитуванні економічних експертів,
проведеного УНІАН, щодо показників росту промислового виробництва в
Україні, зафіксованих Держкомстатом за останні два місяці поточного
року. (За даними відомства, спад промвиробництва в березні 2009 року,
порівняно з березнем 2008 року, становить 30,4%, у січні-березні 2009
року проти аналогічного періоду 2008 року – спад 31,9%, у березні 2009
року проти лютого 2009 року зафіксовано зростання на рівні 8,3%.)
Зокрема, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор БУРАКОВСЬКИЙ вважає, що на зростання рівня промвиробництва у березні вплинули заходи, яких вживає уряд для оздоровлення економіки.
“Звичайно
те, що ми маємо позитив у березні, є гарною новиною в тому сенсі, що
свідчить про досить високий рівень гнучкості української економіки.
Тільки з’являються якісь можливості, економіка починає на це
реагувати”, - зауважив експерт.
За його словами, другий момент
полягає в тому, що коли мова йде про промислове виробництво, то тут
“спрацювала ціла низка факторів, серед яких, очевидно, також є заходи,
проведені урядом. Особливо, якщо мова йде про допомогу металургам чи
іншим галузям. Хоча, звичайно, повну оцінку ефективності економічної
політики ми зможемо дати трохи пізніше”.
На думку
І.БУРАКОВСЬКОГО, такі зміни показників промвиробництва повинні стати
предметом дуже серйозного вивчення, щоб визначити, “чи дійшли ми до
певного, я б сказав, найнижчого рівня”. “Якщо ми вважаємо, що найнижчий
рівень вже близький, то тоді ясно, що це має вплинути на нашу
економічну політику. Мені зараз, чесно кажучи, важко сказати, чи
зупинилося у нас падіння. Ситуація є дуже непростою в тому сенсі, що
наші внутрішні проблеми багато в чому визначаються ситуацією на
світових ринках”, - зауважив експерт.
Він вважає, що поки
зарано говорити про тенденції стабілізації. “Такі сигнали потрібно
відстежувати і розглядати їх у ширшому контексті. Як в контексті
української ситуації, так і в контексті більш широких світових
господарських тенденцій і того, що безпосередньо впливає на українську
економіку. Ясно, що для того, аби мати більше можливостей для
позитивного впливу на українську економіку, нам потрібно відновлення
фінансування з боку МВФ”, - сказав І.БУРАКОВСЬКИЙ.
У свою чергу, координатор економічних програм Школи політичної аналітики при Києво-Могилянській Академії Сергій КИСЕЛЬОВ
переконаний, що хоча про стабілізацію економічної ситуації говорити ще
рано, тим не менш, показник зростання промислового виробництва за
березень 2008 р. на рівні 8,3% (це найвищий показник за останній рік) є
хорошим сигналом. Тим більше, враховуючи, що зростання відбувається вже
другий місяць поспіль, додав він.
“У порівнянні з аналогічним
періодом попереднього року, зрозуміло, що в січні-березні є падіння –
тут ми рухаємося в рамках світових економічних тенденцій – тим не менш,
воно менше, ніж за січень-лютий”, - сказав експерт.
На думку
С.КИСЕЛЬОВА, показово, що зростання відбулося по майже усіх галузях
(крім обробки деревини) і майже в усіх регіонах України (крім
Закарпатської, Сумської, Луганської та Черкаської областей). Лідером
промислового зростання стала хімічна промисловість (+20,6%). Великою
мірою за рахунок нульової надбавки до тарифів на газ, яка діяла в
попередні місяці. Також на хімічну промисловість міг би позитивно
вплинути закон про скасування ПДВ на газ для виробництва добрив, але
він був ветований Президентом.
За словами експерта, показове
також зростання в харчовій промисловості. Тут теж спостерігалося
відчутне зростання (+12,8%). Він додав, що представники роздрібної
торгівлі заявляють про стабільне зростання попиту населення на
вітчизняні продукти харчування, що пов’язано в т.ч. зі скороченням
поставок імпортних продуктів.
Також С.КИСЕЛЬОВ зазначив, що
зростання виробництва порівняно з попередніми місяцями супроводжується
певним гальмуванням інфляції. Якщо в січні індекс споживчих цін зріс на
2,9%, то у лютому – на 1,5%, у березні – на 1,4%. Йде гальмування також
і росту цін виробників (1,8% - у лютому, 1,1% - у березні), що створює
можливість для подальшого гальмування й індексу споживчих цін в
наступні місяці, додав він.
Разом із тим експерт зауважив, що
прогнози щодо промислового зростання на квітень-травень дещо менш
оптимістичні. “Адже, з одного боку, деякі проблеми по експортних
контрактах є у металургів. З іншого боку, парламент продовжує саботаж
урядових законопроектів щодо збалансування держбюджету, а також
бюджетів НАК “Нафтогаз України” та Пенсійного фонду. Незбалансованість
цих бюджетів може гальмувати і державні інвестиції в розвиток
економіки, і отримання кредитів від міжнародних фінансових інституцій”,
- вважає С.КИСЕЛЬОВ.
Водночас директор економічних програм Центру Разумкова Василь ЮРЧИШИН
вважає, що показник зростання промислового виробництва на рівні 8,3% у
березні не свідчить про позитивні тенденції в економіці.
“Якщо
брати показники, то в березні на 11% більше днів, ніж у лютому. Тому,
віднявши ці дні, ми можемо побачити, що це значить. Немає жодних
підстав говорити про стабілізацію економічної ситуації”, - сказав
експерт, додавши, що в інших країнах є певні позитивні зрушення, а в
Україні немає.
У свою чергу, директор Центру економічного розвитку Олександр ПАСХАВЕР
вважає, що зростання промвиробництва в Україні справді спостерігається.
Разом із тим він зауважив, що порівнювати у показниках місяць до місяця
не зовсім правомірно, потрібно використовувати квартальні показники.
“Відігравання
бувають при будь-якому падінні. Це просто свідчить, що є певна хороша
тенденція. А як вона реалізується – сказати зараз важко. Потрібно
деякий час почекати і порівняти із тенденціями у світі, оскільки ми від
них дуже залежні. Якщо падіння в березні-квітні зупиниться у провідних
країнах світу, то тоді наша тенденція буде свідчити про те, що ми
досягнули дна. Якщо ж продовжиться падіння, то у нас є шанси через
зовнішній чинник іще впасти”, - сказав експерт.
За його
словами, фінансове стиснення реального сектору є дуже сильним процесом,
на який, особливо в гострій фазі, особливо не впливають зусилля уряду.
