У Севастополі дідівщину зняли на відео і виклали в Інтернет
Військовослужбовці військової частини А-2355 Повітряних Сил виклали в інтернеті знятий на мобільний 5-хвилинний шокуючий сюжет, що відобразив жорстокі знущання над товаришем по службі. Солдати по черзі безжально б`ють в казармі свого товариша Володимира Ревуна, а той відчайдушно закривається від ударів руками. Ще один відточує удари, двоє знімають на камеру. Через пару хвилин перший звільняє місце другому. У хід солдати пустили навіть шкіряні пояси і гумовий тапочок. І все це у супроводі жартів, сміху і матів. Втекти від побоїв Ревуну не дали: наздогнавши його знову, завершили бійню ударами по нирках. Як з`ясувалося, цьому «кіно» вже кілька місяців. Побоїще у севастопольській військової частини сталося ще в кінці жовтня, але до цього часу про нього мовчали, пише Сегодня. Військові прокоментували цей факт дивним чином, всупереч один одному. За словами заступника командира Повітряного командування «Південь» полковника Олега Кудренка, це був всього лише ... нерозумний жарт солдатів! «У Ревуна не виявлено ні саден, ні ударів, ні інших слідів побоїв, і з проханням про медичну допомогу він не звертався, - говорить він. - Володимир і товариші по сл
... Читати далі »
Помилявся чернець Філофей шість з половиною століть тому, коли казав про те, що Москва – суть Третій Рим, а Четвертому не бути. Якщо говорити про спадковість традицій у політичному житті, то сьогодні офіційний Київ з його інтригами і кулуарними війнами набагато ближчий до політичної моделі пізньої Римської Імперії або Візантії, ніж істеблішмент Російської Федерації. Там усе чітко: є вертикаль влади, є єдиноначальство, є прогнозованість і система управління – і можна тільки сперечатися: авторитарна ця система чи демократична. В Україні не зрозуміло нічого: хто перший встав, той краще вбрався. Хто першим відрубає голову попередньому імператорові, той сам стане імператором. Прогнозувати будь-що, вірити будь-кому на слово, одержувати будь-які гарантії тут не може ніхто. Якщо Збігнєв Бжезинський порівнював політику з грою в шахи, то українська політика – це гра в Чапаєва. Саме в Україні могло з`явитися визначення: «Український політик – господар свого слова: слово дав – слово взяв назад». І саме Україна могла стати полігоном для різного роду політичних «кидквв» і чорного піару. Політики вже не можуть вірити один одному і сподіватися на створення міцних альянсів, в гарантії один одному, а тим більше – в чесну гру. Саме тому напередодні кожної кампанії з`являються пропозиції одних політиків до інших: а давайт
... Читати далі »