Таємниця суспільного багатства

  Якщо старовинний і дещо пишномовний вислів «володар умів» іноді все ж таки доречно вживати (а це дуже рідкісні випадки, бо справжня влада над умами — прерогатива людей дійсно видатних, якщо не геніїв), то герой нашої розповіді — якраз із цієї яскравої плеяди «обраних». Двісті років тому ім’я великого англійського і шотландського економіста Адама Сміта (1723—1790) гриміло по всій Європі; його знаменита праця, яка відразу ж стала класичною, «Дослідження про природу та причини багатства народів» (1776) була всього за декілька років перекладена всіма основними мовами Старого Світу. І недивно: в певному сенсі, ця книга сповістила про народження нової науки — політичної економії.

Про те, наскільки популярним був Сміт не лише серед знавців-учених, але й у «вищих сферах», свідчить цікавий факт, зафіксований його сучасником, лондонським аристократом графом Шелберном. Коли незадовго до смерті уславлений вчений відвідав багато обставлений будинок Шелберна, де зібралася тоді вся столична знать, включаючи нового прем’єр-міністра Великої Британії, 24-річного Вільяма Пітта молодшого, то все «благор ... Читати далі »