З формуванням, розвитком нації націоналізм виник як прогресивна ідеологія, але в минулому його розуміли як ідеологію захисту інтересів буржуазії. Дійсно, в період національного руху проти феодалізму в його авангарді йшла новонароджена буржуазія, що підняла прапор націоналізму, і в той час її інтереси в боротьбі проти феодалізму в основному збігалися з інтересами народних мас. І, отже, піднятий новонародженою буржуазією стяг націоналізму виражав загальнонаціональні інтереси. Після перемоги буржуазної революції, разом з розвитком капіталізму і перетворення буржуазії в реакційний правлячий клас, націоналізм став використовуватися як знаряддя для захисту виключно її інтересів. Буржуазний клас, прикривши свої класові інтереси вуаллю національних, використовував націоналізм як ідеологічний інструмент для реалізації свого класового панування. Це призвело до того, що люди почали розуміти націоналізм як буржуазну ідеологію – антипод національних інтересів. Необхідно розрізняти істинний націоналізм, прихильники якого люблять свою націю і захищають її інтереси, і буржуазний, прихильники якого прагнуть захистити інтереси буржуазного класу. У сфері відносин з іншими країнами і націями буржуазний націоналізм знаходить своє вираження в національному егоїзмі, національному шовінізмі і великодержавних підходах. Ця реакційна ідеологія розпалює ворожнечу і розбрат між країнами і націями, перешкоджає розвитку дружніх відносин між народами світу.

Попередня революційна теорія робітничого класу не дала правильного розуміння націоналізму. Її головна увага була звернена на основне питання соціалістичного руху того часу: зміцнення міжнародної згуртованості і солідарності робітничого класу всього світу. Не приділялося належної уваги національному питанню. Тим більше, що через величезну шкоду буржуазного націоналізму, яку він заподіював соціалістичному руху, націоналізм розглядався як антисоціалістична ідеологічна течія. Отже, в минулому люди, природно, відкидали націоналізм: вони вважали, що ця ідеологія, нібито, є несумісною з комунізмом.
Розцінювати комунізм і націоналізм як речі несумісні – це помилковий підхід. Комуністична ідеологія представляє не лише інтереси робітничого класу. Комунізм – це ідеологія захисту як інтересів робітничого класу, так і інтересів національних; це дух справжньої любові до країни і нації. Націоналізм – також патріотична ідеологія, ідеологія захисту інтересів країни і нації. У любові до країни і нації комунізм і націоналізм вбачають спільність думок і почуттів, у якій полягає ідеологічна основа їхньої коаліції. Звідси стає ясно: немає ніяких причин і підстав біполяризувати комунізм і націоналізм, відкидаючи останній.
Крім того, націоналізм не суперечить інтернаціоналізму. Взаємна допомога, підтримка і солідарність між країнами, націями – ось що таке інтернаціоналізм. Кожна держава має свої межі, у кожної нації є свої відмінні риси; революція і будівництво нового суспільства проводяться в рамках держави і нації. У цих умовах інтернаціоналізм зводиться до відносин між країнами, націями і допускає націоналізм. Інтернаціоналізм, відірваний від нації і націоналізму, – це фактично нісенітниця. Байдужа до долі своєї країни, своєї нації людина не може бути вірною інтернаціоналізму. Революціонери кожної країни можуть бути відданими інтернаціоналізму, вносячи, однак, гідну лепту перш за все в боротьбу за множення багатства і могутності, процвітання своєї країни і своєї нації.

Товариш Кім Ір Сен вперше в історії представив правильне розуміння націоналізму і успішно вирішив питання про відносини між комунізмом і націоналізмом, між комуністами і націоналістами, які постають у практиці революції, спрямованої на відкриття шляху до вирішення долі країни і нації. Він сказав: хочеш бути комуністом – будь істинним націоналістом. Він, у ранньому віці ставши на шлях революції з рішучістю присвятити все своє життя Батьківщині і нації, створив безсмертні ідеї чучхе, на основі яких сформував самобутній погляд на націю, і науково висвітлив сутність і прогресивність націоналізму. Він, найбільш правильно поєднавши класовість і національний характер, соціалізм і долю нації, здійснив коаліцію комуністів з націоналістами, зміцнив класові засади і національні основи соціалізму в нашій країні, вивів націоналістів на шлях будівництва соціалізму та об’єднання Батьківщини.
Зачаровані його безмежною великодушністю і високою людською привабливістю, численні націоналісти, розстались зі своєю негідним минулим і стали на патріотичний шлях для досягнення національної згуртованості і возз’єднання Батьківщини. Так, і Кім Гу, все життя сп’янілий від чаду антикомунізму, нарешті, на схилі років зробив у своєму житті переорієнтацію на коаліцію з комунізмом і пішов по шляху патріотизму. А такий націоналіст, як Чве Док Сін, оточений турботою та увагою товариша Кім Ір Сена, зміг прославити своє життя як патріот. Товариш Кім Ір Сен цінував не тільки самостійність нашої нації, а й усіх народів світу, захищав її, докладав титанічних зусиль не тільки до звершення справи нашої революції, але й для здобуття самостійності всіма іншими країнами світу. Можна з упевненістю сказати, що ніде в світі не можна знайти такої видатної людини, як товариш Кім Ір Сен, який поклав все своє життя боротьбі за суверенітет, незалежність нації та її процвітання, за світле майбутнє людства. Він був найстійкішим комуністом і в той же час незрівнянним патріотом, істинним націоналістом і яскравим зразком інтернаціоналіста.
І я також наполягаю: хочеш бути справжнім революціонером, комуністом – будь палким патріотом, істинним націоналістом, як зазначав товариш Кім Ір Сен. Комуніст – борець за здійснення самостійності народних мас – мусить бути істинним націоналістом. Хто бореться за свій народ, свою націю, свою Батьківщину, той і є істинний комуніст, істинний націоналіст, полум’яний патріот. Не любиш своїх батьків, братів і сестер – не вмієш любити свою країну, націю. Подібно до цього, не любиш свою Батьківщину, свою націю – не станеш комуністом. Ми гідно слідуємо високій думці товариша Кім Ір Сена про любов до своєї Батьківщини, нації, свого народу, якою вона є. Ми докладаємо всі свої зусилля до того, аби в широкому діапазоні політики згуртовувати воєдино різні верстви нації і вести їх дорогою патріотизму.

Сьогодні виступають проти націоналізму, перешкоджають самостійному розвитку нації не комуністи, а імперіалісти. Вони під вивіскою «глобалізації» і «інтеграції» вдаються до підступних спроб реалізувати свої амбіції до встановлення свого панування. Вони з піною на роті твердять, що в наші дні бурхливого зльоту науки і техніки, світового розмаху економічного обміну між країнами такі концепції, як ідеали створення суверенної, незалежної національної держави, любов до Батьківщини і нації, є «національними упередженнями, що віджили свій вік», а «глобалізація» та «інтеграція» суть тенденції часу. У сучасному світі, де кожна країна, кожна нація вирішують свою долю на базі своїх ідей, свого ладу і своєї культури, не може бути глобальної «інтеграції» з охопленням політики, економіки, ідеології і культури всіх країн. Рекламована імперіалістами США спроба до «глобалізації» і «інтеграції» націлена на перебудову нашої планети в «вільний світ», «царство демократії» на американський лад, щоб США встановили своє панування над усіма країнами, націями і поставили їх у залежність від себе.
Наш час – доба самостійності. Історія людства рухається не домаганнями імперіалістів на встановлення свого панування і їх агресивною політикою, а процесом боротьби народних мас за самостійність. Імперіалістська спроба «глобалізації» і «інтеграції» неминуче зірветься у вирі боротьби народів світу, що прагнуть до самостійності.
Наше завдання – рішуче боротись проти подібних підступів і відкидати їх, наполегливо боротися за збереження найкращих якостей нашої нації і захищати її самостійність. Ми часто підкреслюємо первородство корейської нації з метою збереження національного характеру і захисту самостійності нації.

Найважливішим нашим завданням на даному етапі боротьби за збереження і втілення національної самостійності є об’єднання Батьківщини. Наша нація, що створювала свою історію і культуру багато століть і наслідувала традиції патріотизму, понад півстоліття залишається розділеною на Північ і на Південь з вини зовнішніх сил. Роздвоєння державної території і нації створює перешкоди на шляху єдиного розвитку нашої нації, завдає всім нашим співвітчизникам незліченні лиха й страждання. Возз’єднати Батьківщину – така життєва потреба, одностайна воля і прагнення всієї корейської нації.
Історична пхеньянська зустріч і Спільна декларація Півночі і Півдня 15 червня відкрили нову добу – добу великої національної консолідації та самостійного об’єднання країни. У названій декларації всебічно висвітлені принципи та шляхи самостійного врегулювання питання возз’єднання Батьківщини об’єднаними зусиллями нашої нації. Ця декларація – програма національної консолідації, велика програма об’єднання Батьківщини, заснована на ідеалах концепції «спільними зусиллями нашої нації» і перейнята духом любові до Батьківщини і нації. Підтримувати, захищати і послідовно виконувати цю декларацію – ось в чому основна гарантія самостійності, миру та об’єднання Батьківщини. Всі наші земляки повинні гаряче підтримувати її як велику програму об’єднання країни і розгортати загальнонаціональну боротьбу за остаточне звершення історичної справи – справи возз’єднання Батьківщини.

http://ntz.org.ua/?p=1107